Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 922/3560/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка", с. Червоноармійське Друге Вовчанського району Харківської області,

на рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2013

зі справи № 922/3560/13

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" (далі - Товариство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Харків,

про визнання рішення незаконним,

за участю представників сторін:

позивача - Супруна О.М.,

відповідача - Новицького М.З.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання незаконним рішення адміністративної колегії Відділення від 25.06.2013 № 139-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2013 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий суддя, судді Барбашова С.В., Плужник О.В.), у позові відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статей 50, 52 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- Товариство не надало Відділенню інформацію на вимогу від 16.04.2013 № 02-26/3-1874/42 у встановлений головою Відділення строк - до 07.05.2013;

- головою Відділення було витребувано інформацію у Товариства з метою дослідження стану конкуренції на ринку послуг сертифікованих зернових складів;

- Рішенням АМК:

визнано, що Товариство, не надавши інформації Відділенню у встановлений головою Відділення строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210 (пункт 1);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 2).

Згідно з статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голову територіального відділення Антимонопольного комітету України наділено повноваженнями вимагати, зокрема, від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Такі ж приписи містить і підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Отже, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011 та інших.

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону № 2210 неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у рішенні та постанові зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків відповідача стосовно наявності в діях Товариства порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Відділенню у встановлені його головою строки, перевіривши прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 зі справи № 922/3560/13 залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов